Сьогодні як для
української родини, так і для всієї освітньої системи
найважливішим завданням є формування особистих якостей
громадянина України, які включають у себе національну
самосвідомість, розвинену духовність, моральну,
художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну
культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту.
Сім'я має забезпечити:
1. Правове
виховання.
2. Моральне
виховання. Мета: набуття молодим поколінням морального
досвіду, успадкування духовних надбань українського народу,
досягнення високої культури міжлюдських і міжнаціональних
взаємин, формування моральної культури. Зміст морального
виховання у сім'ї становить насамперед виховання любові до
рідної землі, свого народу, його культури та мови; виховання
гуманних почуттів; формування розумних потреб, свідомої
дисципліни; виховання в дітей скромності, чесності і
працьовитості, здатності до прояву почуттів сорому та
власної гідності, непримиренності до аморальних учинків
людей.
3. Статеве виховання. Від морально-психологічного клімату в
сім'ї, від взаємовідносин між батьками залежить виховання в
підростаючого покоління кращих моральних якостей.
4. Художньо-естетичне виховання, що спрямоване на формування
в дітей основ естетичної культури.
5. Формування духовності й духовної культури дітей у сім'ї
певним чином відображає сферу інтересів і потреб життя
суспільства. Значне місце у формуванні духовності людини
посідає родинно-побутова культура, в якій найбільш повно
відображено норми стосунків у сім'ї, шанобливе ставлення до
найрідніших людей. Зміст родинно-побутової культури сприяє
збереженню рідної мови, традицій, історії родоводу,
забезпечує духовну єдність поколінь, неперервність минулого,
сучасного, майбутнього нації. Формування духовності тісно
пов'язується з релігійними виховними традиціями.
6. Патріотичне виховання. Могутнім стимулом виховання
патріотичних почуттів і практичної діяльності є формування
національної свідомості. Воно передбачає усвідомлення дітьми
своєї етнічної спільності, оволодіння національними
цінностями і мовною культурою свого народу.
7. Трудове виховання. Воно має забезпечити повагу до людей
праці; свідоме ставлення до праці як вищої цінності людини
суспільства, формування творчої працелюбної особливості;
взаємодію сім'ї, школи, трудових об'єднань учнів,
позашкільних установ і трудових колективів; нетерпимість до
проявів безвідповідальності в праці і лінощів.
8. Екологічне виховання. Екологічна культура передбачає:
усвідомлення людиною себе як частини природи, що є основою
життя; свідоме дотримання норм поведінки в природі;
пропаганду природоохоронних ідей і т. ін.9. Розумове
виховання. Зумовлює розвиток у дітей цікавості, допитливості,
кмітливості, інтелекту і формування в них пізнавальних
інтересів; виховання свідомого ставлення до навчання,
розвиток пізнавальної активності, культури розумової праці;
розвиток потреби у творчому оволодінні знаннями і вмінням
самостійно їх здобувати; виховання мотивів та
відповідального ставлення до навчання, готовності до
практичного застосування знань і вмінь; привчання до
наукової організації розумової праці. Розумове виховання
передбачає створення сприятливих умов, за яких діти мають
розвивати свої природні здібності і таланти, задовольняти
інтереси, вдосконалювати інтелектуальні вміння, збагачувати
почуття.
Виховання дітей у
сім'ї потребує від батьків глибоких знань і врахування їх
вікових особливостей. Це повною мірою сприяє формуванню в
дітей уміння міжособистісного спілкування та підготовки їх
до життя.
|