«Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни»
Прямо в яму, На віки-віків!
Чорна сповідь Моєї Вітчизни
І її затамований гнів»
А. Листопад
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
Тому до цієї дати у Вищому професійному училищі №7 м. Калуша було організувано та проведено цикл заходів «Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни». В бібліотеці училища був проведений вечір пам’яті «Горять свічки на серці України» та представлена виставка з книжковими виданнями, в яких міститься інформація про страшні роки голодомору в Україні.
Також для учнів училища було презентовано медіа-вернісаж «З біллю у душі назад в минуле», на якому були представлені архівні документи, анімації та спогади очевидців тієї страшної трагедії. Наприкінці заходу присутні разом з о. Сергієм Олексюком вшанували пам’ять померлих молитвою.
Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.
