Вшанування пам’яті героїв Небесної сотні

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

Небесна сотня … вони згасли як зорі. Ми уже рік молимося за них, а вони сподіваються, що нам вистачить віри. Віри в себе. І пам’яті – про ті небесні сотні, якими українська земля пожертвувала за право бути.

Вшанування героїв Небесної сотні розпочалося Панахидою, проведеною отцем Сергієм Олексюком під супровід учительського хору.

Річниця розстріляних на Майдані зібрала в актовій залі училища на годину Пам’яті «Герої не вмирають» більше 300 учнів та працівників. Учасники художньої самодіяльності відтворювали на сцені фрагменти тих подій, які навічно залишились в пам’яті народній. У жалобі схилімо голови.

Запалені свічки... Хвилина мовчання...

Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. А світло запалених свічок хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!